Легенда про нарцис
(грецька)
У Цефіда, бога річкового,
Двієчко дітей було усього,
Донечка й синочок - близнюки!
І такі вони вже схожі:
Милі і хороші, гарні, гожі -
Та й не розрізнити їх таки!
Хлопчика Нарцисом називали.
(Дівчинці також ім'я давали,
Та забулося воно за безліч літ...)
І любив Нарцис сестру безмірно,
Палко, до нестями, чесно, вірно...
Грались близ ріки під сінню віт.
Та якОсь до них підкралось лихо -
Дівчинка аж раптом вмерла тихо,
Хтозна і від чого... Ой, біда!
І біди страшніше і не знати...
Тугу щоб хоч якось гамувати,
Йде Нарцис туди, де є вода,
У джерелі, чиста та прозора.
Дивиться, своє тамує горе,
В плесо, як люстерко, цілі дні...
Бачить, ніби, він свою сестричку,
Що, там, у воді, ховає личко,
Прямо при самісінькому дні!
Та ось відчай так його проймає,
Що у воду кинувся, пірнає -
Щоб сестру коханую обняти...
Тільки диво сталося раптово:
Лишень він води торкнувсь - готово -
Квіточка на хвилі, що й не знати!
Квіточка граційна, ніжна, гарна,
Не пропала, згинувши замарно -
Хвилькою на берег викидає!
Там нарцис приріс собі край лугу,
Голову схиливши. Свою тугу
Досі за сестричкою він має...
*
Та оцю легенду хто чи й Знає?
1.01.2020г.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Перевод на русский язык:
Легенда о нарциссе
(греческая)
У Цефида, бога речного
Двое детей было всего,
Доченька и сыночек - близнецы!
И такие они были похожие:
Милые и хорошие, красивые, пригожие -
Да и не различить их таки!
Мальчика Нарциссом называли.
(Девочке так же имя давали,
Но забылось оно за множество лет...)
И любил Нарцисс сестру безмерно,
Пылко, до самозабвения, честно, верно...
Играли вблизи реки под сенью ветвей.
Да как-то к ним подкралось несчастье -
Девочка вдруг умерла тихо,
Неизвестно и от чего... Ой, беда!
И беды страшнее и не знать...
Тоску чтоб хоть как-то смирить,
Идёт Нарцисс туда, где есть вода,
В роднике, чистая да прозрачная.
Глядит, своё сдерживая горе,
В заводь, словно в зеркальце, целые дни...
Видит, будто, он свою сестричку,
Что там, в воде, прячет личико,
Прямо у самого дна!
Но вот отчаяние так его пронизывает,
Что в воду бросился, ныряет -
Чтоб сестру любимую обнять...
Только чудо случилось внезапно:
Лишь он воды коснулся - готово -
Цветочек на воде, которого и не знать!
Цветочек грациозный, нежный, красивый,
Не пропал, погибнув напрасно -
Волной на берег выбрасывает!
Там нарцисс прирос себе около луга,
Голову склонив. Свою печаль
До сих пор за сестричкой он имеет...
*
Да эту легенду кто-то знает ли?