Розлучне
Падає, падає сніг.
Все замело, замело...
Не позабути повік,
Що у минуле пішло.
Горбився тьмяно вокзал,
Місяць, мов мара, світив...
Я на прощання казав
Те, що казала і ти.
Наше останнє "пробач",
Мов сигарета на двох,
Димом у небо... І плач
Подих стиска, наче смог...
Потяг здригнувся, вказав,
Що закінчився наш час,
І зі сльозою сльоза
У поцілунку злилась.
Не відігратися знов
Тим, хто програв головне.
Через вагону вікно
Ти наостанок мене
Благословила... І ліг
Спокій на душу мою.
Падає, падає сніг.
Янгол співа у раю.