Натхнення

Константин Васильевич Грабко
Вітер братик затанцює
вздовж дерев, в чагарники,
загуляе, завирує...
Очерету, вздовж ріки,
шепотітиме натхненно:
Нерухоме все даремно!
З пугом серденько здригнеться,
Затріпоче, схаменеться,
полетить над плесо луна...
В протилежний берег б'ється
і відлунням повернеться,
задзвенить висока струна!
Вщухне, стихне і здалека
привітаеться лелека.