17.
.......
Я бачив ті - Сни,
Без чуми і війни...
І я так хотів в них,
Назавжди - Піти!...
Та Ясний Промінь з Небес!...
Де Правда, і де є - кіно,
Чи Вода чи Вино!?...
І суша і дно...
Та вічной Зими - не буває!
Хто Плекати не вміє - незнає,
Час Яскраво - Безмежний!!!
Що всьомУ - протилежний!...
І прийдЕ Білий - Вершник!
Його Дім в Білих - Вежах!...
Що відкриється - першим,
Всім із Серцем - ВІДКРИТИМ!!!
Але дуже - побитим!...
* * * * * *
Білий,
Білий - Вершник!
Ти ніколи,
Ніколи - не брешиш!
І на Небі,
На Небі ти - стежиш!...
Хто камінь... Хто - віддає!...
Кому і чому хто - належить!...
І хто і що - є.
* * * * * *
...мені очі ті - говорили,
Кого і скільки - Любили!...
Багато часу - минУло,
Скільки всього знову - прибУло!
А очі ніщьо - не забули!!!...
Той Краєвид, той - Небокрай!
Хоч бери і Літай!...
І хмари всі в Небі,
Літають як - Лебідь...
Та когось - Надихають!
А когось - забирають!...
І слова ті - не зАйві,
Коли ногою в пітьмі,
Вогонь в Серці все - Знає!
Коли ми на - дні...
Збираєм зовсім не наші - "скарби"!!!
Здобувши лиш тільки - горби...
* * * * * *
Білий,
Білий - Вершник!
Ти ніколи,
Ніколи - не брешиш!
І на Небі,
На Небі ти - стежиш!...
Хто камінь... Хто - віддає!...
Кому і чому хто - належить!...
І хто і що - є.
* * * * *
25.12.2019; 03:17