Летюча тучка
темна,
грозова,
ковтала пил
та дерлась
до землі,
зникаючи
від жриці сонця
на очах.
Такий от,
новорічний дощ
пустелі нашої...
Грязюка по лицю,
скажені звяги неба...
Іііііііііііііі!!!
І неймовірна радість
та наснага,
що,
ну хоч щось,
на мить хоч,
та лилося
в розчавлену
від сонячного тиску
землю...