Атанас Капралов
ВЗІРЕЦЬ МАЙБУТНЬОГО
Чом
не ясиш,
що банкрутіє
сьогодні істина крилата?
Красиве майбуття й надії –
немов музейні експонати.
Ось-ось над буднями здійсниться
злий вирок,
наче гільотина.
Глянь –
б;ється, мов у пропасниці,
обезріднЕна батьківщина.
А світ,
наляканий до краю,
із мозку цідить кров сьогодні,
себе, шалений, він карає –
сам
хоче
скочити
в безодню…
Ти ж ладен знову захищати
дух, що винищували плинно!
Господь же зміг в тобі впізнати
зразок майбутньої людини.
По крихті
братиме від тебе
чесноти
вічні
і буденні –
те,
що нащадкам
мати треба…
Якщо спасеться в сьогоденні!
(авторизований переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Атанас Капралов
МОСТРА НА БЪДНОТО
Защо
не обявиш
банкрута
на свойте истини крилати?
Надеждите за светло утре
са куп музейни експонати.
Присъдата за тъмно днеска
просъсква
като гилотина.
Виж –
гърчи се в отвъдна треска
обезродената родина.
Светът пък,
до ръба накъркан,
кръвта от мозъка си точи
и киска се като побъркан,
решил
сам
в бездната
да скочи…
Но ти не спираш и тогава
да браниш пак духа осъден!
Навярно Бог те припознава
за мостра на живота бъден.
От теб по щипка
той ще вземе
любов,
достойнство,
вярност,
мисъл –
за други хора
в друго време…
Ако от тези тук спаси се!