оригинал
Нина Уральская
http://www.stihi.ru/2019/11/02/3781
Солнце не в радость и осень не в грусть –
Никак!
Гость ли пожаловал, дверь распахнув,-
Сквозняк!
Тень встрепенулась в прихожей её
Пальто.
В дом, весь пропахший бедой, не спешит
Никто.
Шум в батарее - по трубам бежит
Тепло,
Только она всё дрожит и глядит
В окно.
Без сожаления ночь жжёт огонь
Луны.
Светит – не греет... и гость – стороной,
И сны.
Где-то шумит кофемолка, поют
Битлы.
Шоркает дворник остатком своей
Метлы.
Вот и октябрь остался в её
Вчера.
Там было солнце, сегодня - дожди,
Ветра.
В этом, ищи-не ищи, нет ничьей
Вины.
Все перемены, наверно, не зря
Даны.
Переклад Віри Бондаренко-Михайлової
Сонце не в радість і осінь не в сум –
Ніяк!
Гість в дім непрошений, двері настіж –
Закляк!
Тінь стрепенулась у сінях її
Пальто.
В дім ,весь пропахлий бідою, не йде
Ніхто.
Шум в батареї – по трубах біжить
Тепло,
Тільки вона все дрижить дивлячись
В вікно.
І без жалю ніч знов палить вогонь
Замри.
Світить - не гріє... і гість - в стороні
І сни.
Десь там шумить кавомолка, звучать
Бітли.
Дряпа двірник оцупком своєї
Мітли.
Ось і жовтень в її залишився
Думках.
Там було сонце - сьогодні дощ
На вітрах.
В цьому , шукай – не шукай, нашої
Вини.
Всі зміни, мабуть, не дарма нам усім
Згори.