Паморозь лягає світом...
Відлітає осінь на крилі.
Не цвісти коханню цвітом -
Понесли у вирій журавлі.
Осінь... А весна ж буяла -
Сонцю все всміхалося, цвіло.
Я без тями покохала.
Осінь... Та кохання не пройшло.
Щастя, довго як блукаєш...
Мабуть загубилось десь в імлі.
Ой, кохання! Серце краєш -
Прилітай скоріше на крилі.
Я радію - бо кохаю.
То дарма, що біль в душі.
Вірю я - напевне знаю! -
Прийдеш ти! Лиш поспіши!
Ой, кохання! Спогади весни...
То чому ж приходиш лише в сни?