Квиток

Громова Олька
Моє кохання чекає в метро,
Де знову квитки дорожчають.
Моє кохання — це карти Таро,
Це пристрасті й сльози в розчині.

Твоє кохання — це кров і вино,
Від ніжності ти здригаєшся,
Чуття всі забуті уже давно.
Гітари, багаття й згарища.

Кохання моє, то ріка в небуття,
Та випливу я проти тЕчії.
Кохання твоє то синонім життя,
Розправлені груди і плечі.

Зроби лише крок, в собі потопИ
Мої потаємні агресії,
Щоб потім побігти в твої світи,
Кохати в прямому сенсі.

Моє кохання вшито давно
В серце та ввіковічене,
Це плем'я цілунків, немов в кіно
З засмаглими сонцем обличчями.

Твоє кохання — це море й пісок,
Сліди на гарячому, вогкому...
Це ніч в гамаку і букети зірок,
Де в хащах пташини витьохкують.

Купити б на потяг один квиток,
Та, щоб уже без повернення...
Вважай, що зробила фатальний крок,
Дорога на рідну землю!

Але як приїду уже не муч,
Де схованка, ти вже вивчив,
Скоріш відмикай той від серця ключ,
Палай і цілуй в обличчя.

12.10.19