Думки

Думки розвіяв буйний вітер,
І серце билось через край,
В саду осіннім шепчуть квіти:
« Хутчій збирай, збирай, збирай»

Збирала їх, йшла по дорозі,
Прийшли слова і відчуття.
Мої рядочки, ніби сльози
Лягли до серця, мов дитя.