Полюби мене, доле, знічев'я.
Йду і краю не бачу стерні.
Поміж маків відцвівшого червня,
ще шукаю слова вогняні.
Ще шукаю, так довго шукаю -
ще шукаю слова вогняні.
Відлюби мене, доле, вдостачу.
Не ховаюсь, не треба куліс.
Я ніколи собі не пробачу
безнадійних, нестриманих сліз.
Ні собі, ні тобі не пробачу -
безнадійних, нестриманих сліз.
Залюби мене, доле, доп'яна.
Поривання душі - вівтарю...
У коханні сліпа... Де-ре-в'я-на!
Не підпалюй мене, бо згорю.
Якщо маєш у серці жаринку,
підпали вже нарешті - згорю!
Залюби мене, доле!
знічев'я - просто так, без причини;
вдостачу - досхочу, вдосталь;