Терджиман Кырымлы Второй
Я вимрiяв листопад в небесах...
(http://stihi.ru/2019/09/05/7172)
---------------------------------
Я вимріяв листопад в небесах,
моря глибокі та гаї безмежні.
Лунали урочисті словеса–
я недочув у вигаданій вежі–
і вимріяв підземний зорепад,
блакитне ехо вигнаного бога,
німих очей безмежний без порад
прискіпуючий мене напівпогляд.
Несіяная мрії борозна
від воронви до сизого голуб’я,
відлуння слів, душі таємний знак–
їх вигаданих сенсів не збагнув я.
****************************************
Я намечтал ноябрь на небесах...
-------------------------------
Я намечтал ноябрь на небесах,
моря глубокие, леса без края.
Звучали, торжествуя, словеса –
иль показалось в вымышленной дали-
и намечтал подземный звездопад,
лазурность - эхо изгнанного бога,
немых очей его бездонный взгляд,
поскрипывающий во мне немного.
Мечты несеянная борозда
от воронья и голубей упорных,
слов отголоски, душ секретный знак -
их вымышленных смыслов я не понял.