Ми з тобою...

Светлана Мироновская
Простите меня, знатоки языка, за возможные ошибки или неточности, старалась, как могла)))Если очень хочется сделать замечания, пишите, пожалуйста, в личку.

Я тону в  очах
синіх,
В посмішці гублюсь
світлом.
Кровушка кипить
В риму,
Ту, що шепочу
сипло.

Ту, в якій любов
лине,
Піснею весни
з речень,
В серці зацвіла
нині
Силою обох
течій.

Ту, що пронесе
світло
Через цілий світ - у
Всесвіт,
І наздожене хліб-
сіллю
Доля для нічних
Бесід.

В щасті від простих
істин,
В вірності шляху пліч-
опліч
Треба - наділю
змістом
Риму, що кружить
обіч.


І нехай слова
перші
Боязко в любов
грають,
Ми з тобою вже у
верші*...
І наступний крок
Знаю.

 
* верша (вікіпедія)- вид рибальської снасті з вербових прутів. Має вигляд каркасної конструкції, що сходиться на конус, щоб запливши, риба не могла розвернутися.