Старенька мати біля хати
Дивилася на поле
Чи часом син її єдиний
Не їде до старої
Так часто згадує вона
Коли пішов уперше
Те слово мама, як сказав
Та сльози його перші
Чекає мати та не йде
Хоч ніжки, так втомились
Так хоче, що хоча б на мить
Поглянути на нього
Чи раптом він не постарів
Чи має добру долю
Чи добре він сьогодні їв
Чому забув дорогу?!
Та син не їхав третій рік
Він знав її дорогу
Давно в землі сирій лежить
Від кулі "брата " в полі...