Пригорнула до серця слово.
Пригорнула, немов дитя.
Урочисто і так святково
Посміхнулось мені життя.
Стала в слові шукати щастя,
Забувати свої жалі.
З ним приймати святе причастя,
Пересуди прощати злі.
Пригорнула до серця слово.
Досхочу напилась снаги.
І душа розцвіла чудово,
Білим проліском крізь сніги.
***
Прыгарнула да сэрца слова,
Прыгарнула, нібы дзіця.
І ўсміхнулася мне нанова,
Пасвятлела маё жыццё.
Стала ў слове шукаць я шчасце,
Забываць шкадаванні з ім,
Спавядацца, прымаць прычасце,
Дараваць плёткі людзям злым.
Наталілася сілай слова,
Прыгажосцю яго святой,
І душа расцвіла нанова,
Як пралеска цвіце вясной.
С.А.Быкова