Римований простір. На синьому тлі
пір'їнки-хмаринки великі й малі.
А в поспіль рудому, де голуб і грак,
панує утома осінніх нарад –
про щедрість на золото і на бурштин,
про крихкість хитких без основи хатин,
про листя, що вже полетіло, нема,
про осінь, нудьгу гіркувату на смак.
Про сніжний папір, що невдовзі впаде
і стане, як дзьоб у горобчика, день,
про ягід конвалій червленість в траві,
про наші молитви, що всі на крові,
про вітер, негоду, осінню сльоту,
про скруту отих, що лишилися тут.
Дай, Боже, їм вчасно зерна і тепла,
і сили терпіти, як піде імла...
Поэтический перевод Кариатиды Сны: http://stihi.ru/2019/11/14/58
Простор нарисован. Фон синий. Слегка
белея, как перья, на нем облака.
А ниже – фон рыжий. Грач, голубь-сосед.
Здесь правит усталость осенних бесед :
про щедрость на золото и на янтарь,
про хрупкость и шаткость сиротских хибар,
про листья, что уж полетели, и нет,
про скуку осеннюю с горечью вслед,
про снежный пергамент на много недель,
и, словно воробышка клюв, станет день,
про ягоды ландыша, ржавость травы,
про наши молитвы, что все на крови,
про ветр, непогоду, осеннюю хлябь,
про трудности тех, кому здесь зимовать.
Дай, Боже, нам больше зерна и тепла,
и силы терпеть, пока кончится мгла...