Ирина Боговина
Осіння тривога в душі нароста..
http://stihi.ru/2019/08/31/7559
***************************************
***
Осіння тривога в душі нароста,
Вже зовсім по-іншому дихає серпень,
Хоч ліс молодецьким іще вигляда,
Та в хащах пісні невеселі, будь певен...
Гойда осокори рвучкий вітерець,
Вилискує кожен листочок на сонці,
Біжу краєм літа,лечу навпростець,
А осінь по п"ятам на кожному кроці...
І небо ще синє, і сонце привітне,
Та ліс павутиння плете вже в кущах,
Спішу, щоб додому дістатись засвітло,
Бо тіні дерев вже лягли на поля...
Земля скрізь натружена начебто спить,
Мов море, розкинулись далі широкі,
Осіння тривога в повітрі дзвенить,
Гойда осокори могутні, високі...
Фініта, фініта, прощаємось з літом,
Вже в осені взавтра законні права,
І дні полетять, побіжать понад світом,
Пожухне враз листя, пожовкне трава...
Хай ліс ще бадьорим здаля вигляда,
Та в хащах пісні невеселі,будь певен,
Тривога дедалі в душі нароста,
Вже зовсім по-іншому дихає серпень...
****************************************
***
Тревога осенняя крепнет в душе,
И август совсем не по-летнему пахнет,
Пусть лес молодецкий, но песни уже
Поют невесёлые в зарослях птахи...
Уж тополь под ветром качаться привык,
Сверкает на солнце каждый листочек,
Бегу краем лета, лечу напрямик,
Меня по пятам преследует осень...
А небо синеет, и солнце приветно,
И лес паутину плетёт на кустах,
Спешу, чтоб домой добраться при свете,
Уж тени деревьев легли на полях...
Земля вся натружена, будто бы спит,
Как море, раскинулись дали широко,
Тревога осенняя в небе звенит
Качается тополь могучий, высокий...
Финита, финита, прощаемся с летом,
А завтра у осени будут права,
И дни полетят вслед за ветром по свету,
Пожухнет листва, пожелтеет трава...
Пусть лес ещё бодрый, но песни уже
Поют невесёлые в зарослях птахи,
И крепнет всё больше тревога в душе,
И август совсем не по-летнему пахнет...