вольный перевод с украинского стиха Лины Костенко "Сніги метуть..."
Метут снега. Бело на воле марево.
Антены ловят крохи новостей.
Деревья приглашаю неприкаянно
на белый вальс ветров в душе моей.
Пусть будет снег и музыка вечерняя.
Пусть сердце сердцу выплатит долги.
Вы положите веточки на плечи мне,
стряхните с жизни снег толчком руки!
Деревья, вас люблю: ведь вы со мною
и никогда не бросите меня.
Перкалевой, стеклянною зимою
метут снега, сводя приметы дня...
Ліна Костенко
Сніги метуть...
Сніги метуть. У вікнах біле мрево.
Антени ловлять клаптики новин.
На білий вальс запрошую дерева,
на білий вальс вітрів і хуртовин.
Хай буде сніг, і музика, і вечір.
Хай серце серцю сплачує борги.
О покладіть гілки мені на плечі,
з мого життя пострушуйте сніги!
Я вас люблю за те, що ви дерева,
що ви прийшли до мене, що ви тут.
Зима стоїть, скляна і перкалева,
Метуть сніги. Сніги метуть, метуть...