Автор: Людмила ЮФЕРОВА, страница автора http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
*
Я давно от радости далече,
Холодов пришла уже пора
Раздражал недавно знойный вечер,
А теперь осенние ветра.
Хризантемы льют свои парфюмы,
Мне же шепчет кто-то: – Убегай!
К ночи мучают жестоко думы,
Ком переживаний через край.
За окном шуршит не хилый ветер,
Словно вор крадётся в листопад.
Беспокойство, боль о взрослых детях,
О судьбе нескладной – всё подряд.
Листопад листвой охровой сыплет,
Кучи наметает до дверей…
Дразнит взгляд господ, как ненасытный,
Равнодушье множества людей.
И предательства гнетут напасти,
Опустели, брошены дворы.
Казнокрадство в каждой ветви власти ...
Раздражает осень, хоть умри!
---
Оригинал
http://www.stihi.ru/2018/09/25/7282
Як дратуе осiнь...
Я давно від радості далеко –
Хоч в холодну воду, хоч умри!
Спершу дратувала літня спека,
А тепер і осінь, і вітри.
Хризантеми ллють пахкі парфуми,
А мені – хоч за село втікай!
І болять під вечір жорстко думи,
Що забігти хочеться за край.
Вечір починає шарудіти,
Жовтень підкрадається, мов тать…
Як болять в душі дорослі діти,
Їхні долі скривджені болять.
Листотрус жовтавим листям сипле
І наносить купи до дверей…
Як дратує панство ненаситне
І байдужість більшості людей.
Ще гнітять жорстокість, біль і зради,
І сільські покинуті двори,
Казнокрадство в кожній гілці влади…
Як дратує осінь – хоч умри!