Колись

Андреа Лансберг
Колись буде день, де вся бiль та образи
Загубляться, нiби туман у вершин.
Я мрію про то, що с тобой будем разом
Складати з зірок небувалi вiршi.

Мій пульс, що так бьеться шалено у скронях,
Мiй голос, що шепче "Ти просто люби",
Та всесвiт …. кидаю у тво; долонi.
Я вiчнiсть дарую, мiй любий, тобi.