Малюю витэр

Наталия Ломейко-Громовая
Присвячується Світлані Стрілець

Малюю вітер за вікном:
Хмаринок візерунки ніжні,
Неначе птиць червонокнижних
Чи марева легке крило...
Малюю вітер за вікном:
У обрія темніють стрижні -
Гілки оголеної вишні,
Укриті золотим пилком.
Крізь них гойдає хтось блакить -
То озеро дзеркалить небо...
У чорнобривців є потреба
У світ пелюстками летіть.
Малюю вранішню зорю:
Холодним подихом кривавим
Ліси й луги вона вкриває
Й зникає в світлому краю.
Малюю пестощі ріки,
Що ними береги омиті,
В яскраво-ягіднім намисті
Кущів калинових рядки.
Такий, як є, малюю світ:
Зірок нічних тоненький промінь,
Зграй птичих розвеселий гомін,
Листка осіннього політ...
Малюю вітер за вікном:
Пустун вплітає вербам в коси
Коштовні, наче перли, роси
Й всміхається мені за склом!