Маргарита Метелецкая
Дивися!
http://www.stihi.ru/2019/09/30/5753
---------------------------------------
Дивися! Вже жовтень у жовтім плащі
Шле з хмар посивілих занудні дощі...
Та я не зважаю на мрячну погоду -
Беру парасолю...Іду на Природу...
Яка необачність! Не радує зір
Принишклий під Небом насупленим двір...
З гілок обважнілих злітають краплинки -
Кап-кап...Наче лічать скрадливі хвилинки
Життя, у якому усього надмір -
І щастя, і горя...І ллю на папір
Дарунки щасливі...І миті незрячі...
Свідомі роки...Навіть сльози гарячі
Мого каяття - всі відбитки серцеві...
А надто - всю славу за долю - Творцеві!
*****************************************************
Смотри! Уже жовтень в желтом плаще
Шлет с туч поседевших нудность дождей ...
Но я, несмотря на туман-непогоду,
Беру с собой зонтик ... Иду на Природу ...
Какая оплошность! Не радует взор
Притихший под Небом нахмуренным двор ...
С тяжёлых ветвей дождинки слетают -
Кап-кап ... Будто кто-то минутки считает
У жизни, в которой есть место всему -
И счастью, и горю... В стихи перелью
Я счастья дары... И слепые удачи...
Известные годы... И слёзы горячие
Раскаяний - все отпечатки на сердце...
Спасибо Творцу за судьбы совершенство !