Злий жарт зіграла доленька з тобою,
І доля звалась та ес-ер-ес-ер.
Для українців стала ти чужою,
І злишся на «укропів» та «бандер».
Далеко від домівки і від правди.
Неначе жало, гострий твій язик.
Прислужниця російській пропаганді,
Забула український свій рушник.
Давно перекосились в хаті двері,
Стежинка вже травою заросла.
Ти донька для батьків лиш на папері,
Бо й матір поховати не змогла.
То добре, що батьки твої не взнали,
Як зрадила дитинства рідний край.
Я зла тобі не зичу, лиш надалі
Йти до свободи нам не заважай.
16. 09. 2019
Картинка з інтернету