Веснянка - забаганка

Зозуля Юрий Павлович
Та вперед безалкогольне парольне: смерть й братерським окупантам; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня.

Лісова щедрівка, дещичка весняної містерії, багата на голосові та інструментальні партії, рухи (здебільшого, танцювальні), гучний перегук тулумбасів (таких барабанів) на мажорній кварті; хто не зна такий інтервал, згадай Со-юз із "Союза нєрушімого".

При її місці на згарі застав з ранішого-мирнішого, – то й свіже йому-нам Будьмо та Щасти:

Прекрасно. В кожному слові звучить мелодія.... Людмила Журавская   01.03.2013

Як же я люблю ліс! Живу на околиці Києва і ліс зовсім поруч: дихає, співає і говорить через ваші вірші теж. Скоро побачимо це чарівну дію - пробудження після довгої зими дерев, землі... Спасибі, дорогий Юрій за світлі рядки. Це ж пісня! І звучить вона в живу, напевно, чудово! В душі вже чую її відлуння ...
Доброго Вам ранку! Эль Ламат   24.02.2012
~ ~  ~   ~    ~     ~      ~       ~        ~         ~
   
добрий лісе, лісе-дОбру, – ой, лісе-лісочку:
добирай-но собі нову до весни сорочку!
у листочках найюніщих, при первістках квіття:
із припасу на прикрасу вичепури віття!

білий світе, світе-білу, – нам би й за віночка:
вибирайся, де світліше; хоч верху горбочка!
убезпечений будь, ждуть! – й на усі прохання:
оцим разом, й чаром разом, – вигукай бажання!

най не шепіт, або лепіт, – справа тут гучнАя:
од напАстя, й аж до щастя, дорога прямая!
люде добрі, добрі ж люде... і собі просіть то:
по-Весінньому, в Подобі, – пережить й у Літо...