В душі моїй є розчерки споконвічних листів,
Які пишу тобі я кожен день зими.
Важливо так отримати весну, як ти хотiв,
І треба сильний снігопад перемогти.
Лише тільки сутінки зійдуть, небо зоряне,
Вiдчинимо серця, вдихаємо ковток небесної краси,
Минаємо повені, хмари, громи, грози, сполохи ...
Повіримо в оголенi надії та межi.
I душу самобутності розкриємо яскраво,
Прагнемо жити у вічності щасливих наших мрiй,
Адже для тебе я завжди - кохана,
Адже для мене ты - завжди коханий мiй.