Прийшла смішлива осінь, вже випрана дощами,
Квітки в її волоссі, малюнки під ногами.
Розбурхана, мовчазна, хмільна, як мед солодка
Ночами вся алмазна, вдень - сонячна кокотка.
То ходить в білих росах, все бісики пускає.
Чи може то здалося? Чи мо вона кохає?
Така примхлива пані, п'янка, як чорна кава,
У купелі-тумані зчудована, ласкава.
Знов ніжиться на сонці, сорочку вишиває,
То краплями в долонці, то листячко зриває.
In_nes