Заплакало небо,прощається з літом,
І сльози-краплини пролило воно.
Схилили голівки зажурено квіти,
Вийняло небо своє сіре рядно.
Заплакало небо,сумно ж бо стало,
Та треба прощатись,час же біжить.
Тішилось небо,як літо співало…
Тепер воно стихло і вже не дзвенить.
Заплакало небо і важко зітхнуло,
І вітер жалю йому зранку додав.
Як літо співало – воно не забуло,
Та серпень володарський смичок поклав.
Заплакало небо,ридать стало гірко,
Літо востаннє взялось обіймать,
Подивилось на літо,голосить стало дзвінко
Й напослідок взялося його цілувать.
31.08.2019 р.