Пройшло уже багато років,
Як ти поїхала в світи,
В життя взяла собі уроки…
Рідніш Вкраїни – не знайти.
Повернися в Україну,
На рідну землю знову стань.
Рідна мова й пісня лине…
Задаш ти безліч запитань.
Зайди в церкву в селі ріднім,
В якій хрещеная була.
Не пройшли роки безслідно…
Нема батьківського крила.
Вилий душу,сповідайся,
Розкажи про що болить,
В усім Господу зізнайся.
Господь гріхи тобі простить.
Прилинь ти серцем в Україну,
Згадай же хату і батьків,
Зайди у рідні тобі стіни,
Солов’їний почуй спів.
Пройдися рідними місцями,
Пірни в дитинство ще хоч раз.
Нема в живих вже тата й мами…
Пройшли роки,минув вже час.
Відвідай ти батьків могили,
Віддай їм шану,помолись.
Все що могли,для тя робили,
Та це було давно…колись.
В молитві вилий свою душу,
Їм розкажи про все ,про все.
Ти цим їх спокій не порушиш –
Тобі це спокій принесе.
Пройдися садом біля хати,
Постій над річкою в селі.
Не стрінуть більше батько й мати,
Та ще курличуть журавлі.
Біля стіни росте ще мальва
Й барвінок стелиться в саду.
Скажи собі: «Дорога дальня,
Та в рідний край я ще прийду…».
А край воріт росте калина,
Яку ще батько посадив.
Тебе чекає Україна.
Цей край тебе не загубив.
03.09.2019 р.