накрапує на підвіконня дощик,
шумить береза, листям молодим...
моє вікно - завжди відкрито влітку,
це дивовижний ,чарівний "мій" світ....
ще тільки, десь ,лиш ,небо засіріло,
чи пташку, щось спугнуло уночі...
всі шорохи таємні...
життя - одне,
но різні кольори...
у червні, соловей співа на гілці,
цвітуть тюльпани,мальви запашні,
а потім, квітнуть дуже рясно : піони,
лілії ,ромашки...
жасмін з трояндою кружля...
все це -вдихаєш ,щиро,ніжно...
немов, нема тому й краю,
але гіркота чорнобривців,
знов повертає до життя...
життя ... проходе скрізь віконце...
де ясно , світе нове сонце,
до школи,дітки знову йдуть,когось у дитсадок ведуть...
а ось, сусідка шкандибає...
по звичці, хліб бере зрання...
а ось дівча, по телефону ,
щось там, щебече пробіга,
таке волосся ,гарне довге,
вона його перекида,
у наших вікон, інший вимір...
вони шибки,але повз них, життя біжить ,і світло сяє..
а є такі, що мовчазні ...
роками, там живуть в них люди ...
але життя у них нема...
так хай летять мої бажання ,здоров*я, щирого тепла.....
хай ваші вікна, завжди сяють, лиш посмішкою,що луна....