Між літом й осінню перепливемо річку,
Сміливо перейдемо рубікон.
Останній серпня день, остання нічка -
І ось вже вересень всміхнувся за вікном...
Біля рясних жоржин жовтогарячих
Дзижчить комаха й стомлено кружляє,
Спить на ходу, вже млява та незряча.
Після врожаю поле спочиває,
Розкинулося, наче породілля,
Плодами гордо ділиться з людьми.
Букет осінній, як ворожки зілля:
З пожовклим листям й запахом п`янким.
Птахи сурмлять і в стаях відлітають,
Ми їх чекатимемо знову через рік.
І хмари вже про юну осінь знають
Й дощами накрапають на поріг.
Клубочком горнеться туман перед світанком,
Зрання ще сонечко всміхається гостинно...
Люблю я вересень, прикрашений серпанком,
Бо він в цей світ привів мою дитину!