Оригінал:
Посередині серпня —
посередині долі,
але ближче уже до кінця,
коли спека нестерпна
ущухає поволі,
і повільніше б’ються серця.
Ще у щедрі маєтки
не зачинено брами,
і ніщо не віщує біду,
жовтим цвітом рудбекій
підфарбовує ранок
сиві пасма туману в саду,
Від рясного врожаю
обважніло повітря —
сад справляє останній бенкет:
він гуде і співає,
простягає у вікна
світанковий духмяний букет.
Посередині серпня,
поміж лихом та щастям,
що примарилось, та не збулось,
я приймаю, мов грішник,
це останнє причастя
і стою, мов чекаю когось.
© Вировець Лариса
Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:
На срезе августа –
судьбы посередине,
но ближе остается до конца –
мы судим запросто,
решаемся отныне
не сразу: прежний ритм теснит сердца.
В поместье вход
не защищен вовеки
от холодов. И я туда войду...
Довызрел плод.
Под желтый цвет рудбекий
тумана прядь подсвечена в саду.
Густеет воздух
ароматом пряным:
прощальный намечается банкет.
В рассвете росном
вьется рой медвяный,
на праздничный слетается букет.
Вдали от счастья
хлипкой середины,
в саду, не предвещающем беду,
перед причастьем
грешницей безвинной
стою – и необещанного жду.
2009
Коллаж мой