Шли в бой они не ради славы,
Герои страшных тех времен…
И той войны проклятой главы
Не сохранили всех имен.
Война –безжалостная стерва,
Повсюду кровь, разруха, боль,
Но силы все собрав и нервы,
Шли русские солдаты в бой…
Они сражались за детишек,
За жен своих и матерей,
За белых аистов на крышах,
За неба синь, за ширь полей.
Они головушки сложили,
Чтоб мир вернулся в каждый дом…
И в братские легли могилы
Иль в поле просто под крестом.
Не всех героев поименно
Мы можем с гордостью назвать,
Но подвиг их, определенно,
Нам не забыть и не предать!...
(вільний переклад П.Голубкова)
*
Йшли в бій, і не заради слави,
Герої тих страшних часів...
Війни проклятої всі глави
Не зберегли імен бійців.
Війна – така безжальна стерва,
Там всюди кров, розруха, біль,
Зібравши сили всі і нерви,
Бійці радянські йшли у бій...
За діточок вони там бились
І за дружин, за матерів,
Лелек, що на дахах селились,
За неба синь, за даль полів.
Вони голівоньки складали,
Щоб мир в будинок йшов з добром...
В могили братські полягали,
Чи просто в полі під хрестом.
Не всіх героїв поіменно
Ми здатні з гордістю назвать,
Але їх подвиги, напевно,
Нам не пристало забувать! ...