Жизнь вереница летящих мгновений...

Анна Перевозова
(перевод с белорусского)

Жизнь – вереница летящих мгновений:
Будни за буднями – вся промелькнула.
Нынче фиалкой любуюсь весенней –
Завтра уже медоносом июля.

Август. Зовёт опустевшая нива.
Колется поле, где сжаты колосья.
Мечется жёлтый листочек над жнивой.
Ты погляди, как торопится осень!

Ветром леса обнажить не успело
(Свечкой багряной осинка пылает!) –
Небо спускается заметью белой,
Снегом и поле, и лес застилает.

Только мело – уже тают сугробы,
Ясные дни непогоду сменили.
Видно, несутся мгновения, чтобы
Осознавали мы их и ценили!


ГАЛИНА РОГОВАЯ

           ***
Наша жыццё – гэта часу мігценне.
Бегчы за днямі я ледзь паспяваю.
Сёння ў разгары вясна і цвіценне –
Заўтра ўжо пчоламі ліпень спявае.

Жнівень. Ступаю па ніве парожняй.
Колкасць іржышча: убрана калоссе.
Кружыцца жоўты лісточак над пожняй.
Ты паглядзі, як спяшаецца восень!

Ветрам лясы распрануць не паспела
(Вунь верхавіна асінкі палае!) –
Неба віхурыцца замеццю белай,
Снегам і поле, і лес засцілае.

Толькі мяло, а глядзі, і растала.
Рада я сонцу: штомоцы ўжо свеціць.
Можа, і трэба, каб гэтак мільгала,
Бо адчуваеш: жывеш ты на свеце!