Стоiть з валiзою... Вiдочка Вiнтер

 
Оригінал:


Стоїть з валізою. Не речі –
Поклала душу й почуття
У неї. Їй вклонився вечір.
Ну що ж... Таке воно життя...
І ні сльозинки не скотилось,
Здавила пустка і болить.
Життя ж іде. Не зупинилось.
А з ним... Побачитись на мить...
Закрила двері. Помолилась.
Лиш дощ проводив на перон.
Подумала: якби спізнилась, –
Перепросив би?.. Саксофон
З дощем здощив десь в унісон…

© Вiдочка Вансель для Укр. поезія


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Так, чемодан в руках. Не вещи –
Душа и чувства этажи –
Заполнен. Поклонился вечер.
Ну что ж… Такая, значит, жизнь.
И ни слезинки не скатилось.
Сдавленьем пустота болит.
Ведь жизнь-то не остановилась.
А с ним… Увидеться на миг!..
Закрыла двери, ждать не стала.
Дождь провожал и на перрон.
А в мыслях: если б опоздала,
Переспросил бы?.. Саксофон –
С дождём на пару, в унисон…


Аватар автора оригинала