***
Не всі полюбляють рядки мелодійні,
Не всіх підіймає на крила краса,
Як сіллю моря, океани надмірні-
Так болем страждає слов"янська душа...
Та я і в найтяжчі хвилини страждання
Берусь за вірші і простий олівець,
Щоб сум той розвіять душі без вагання,
Щоб війнам і смутку настав вже кінець...
І тих розумію, бо вірші - це свято,
Гармонія світла, любові, буття,
На жаль, того щастя не в всіх забагато,
Де дім є, достаток, жива вся сім"я...
Попри негаразди, співаєм про літо,
Про сині волошки у полі, про мак,
І хай буде серце піснями зігріте,
І хай все минеться в житті, що не так...
***