Ну, здрастуй, наполохане мое.. О. Бобошко

Светлана Груздева
                редакция

 Оригінал:

               
 Ну, здрастуй, наполохане моє!
 Давно тебе не бачив... Каюсь, винний.
 Хоч був я невмолимо невловимим,
 Та не забув,
            що ти у мене є.

 Твоя печаль
            у мій тривалий сон
 пірнула,
         щоб ії відчути міг я -
 І весь я тут, осяянний промінням,
 І крапле час,
          як сльози у пісок.

 Таке легке - і водночас вагоме,
 Ти завше гріло. нині - обпекло.
 Живу
        твоїми болем і теплом,
 Сумне моє,
                земне моє
                і горнє...


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


 Ну здравствуй, всполошённое моё!
 Давно тебя не видел. В том повинен.
 Неумолимо был неуловимым,
 Да не забыл...
               иное - бытиё...

 Твоя печаль
               в мой самый длинный сон
 Впорхнула,
               чтобы ощутил я ночью,
 Что ты со мной. И вот я здесь, воочию,
 И время кап-лет,
                как слеза в песок...

 Ты - лёгкое - вошло в меня весомо!
 Когда-то грело, ныне - обожгло...
 Живу
        твоими болью и теплом,
 Земное с горним,
                самый лучший
                сон мой.


 Фото из Инета

2012