ДывЫся, як вымовлЯты: ДЫКЭ ПОЛЭ; близький родич довоєнного "степ — це море з глибиною, що пішла до неба..."
не ординське,
хиже й свинське...
чи лелече*...
й кличе... й клече:
гей, земнеє босе-голе, —
не витоптуй Дике поле?
вдосталь в ньому Неба, Волі, —
чом життям стікаєш... — долі**!
рівчаками, геть ярами, —
прірвами! буття слідами!!
й духоробними піснями, —
Душами-бо... — з Небесами??
нИце всудьте, та й забудьте... —
як орли ви — ними ж будьте???
стане вищим й Край Орлиний, —
Неньці Мушля... — ген, Перлини!!!
*) лелека, священний птах бога любовної пристрасті Леля (Лельо, Любича); а вкупі з діалектами він і чорногуз, бусел, дзьобун, бушель, боцюн, жабоїд, бузько, лелич, лелечич, лелечка, — перелітний птах, довгоного-довгодзьобий (росіянам таке відоме як "аіст")
**) а тутешнє "долі" означає не "судьбє", а донизу, униз