Вона малює квіти на полях
У зошитах з історії та права
Бо був батьками обраний цей шлях, -
Вона б собі інакшого обрала.
Під час тих лекцій, де сухі слова,
Вона думками дуже часто плине
У поле, де позує їй трава
І небо акварельне синє-синє.
Можливо з неї вийде адвокат, -
Вона той фах попри усе здобуде.
Поки зорю над схилами Карпат
Малюють інші, більш щасливі люди.
А років в сорок різко лишить все,
Придбає фарби, пензлики, триногу.
Бо для людини варто над усе
Лиш те, що подаровано їй Богом!
Знайти себе, то справа не з простих,
Якщо твоє невигідно, немодно.
Але якщо своєго не знайти,
То неможливо дихати свободно!