http://www.stihi.ru/2019/05/26/5675
Оригінал:
Ім'ям Твоїм – або гуркоче грім,
Чи маряться принади та спокуси...
У мій, усім вітрам відкритий дім,
Прийди , коханий, бажаний Ісусе !
У стінах чотирьох – то лиш міраж !
Насправді ж у думках – я на Фаворі -
Твоя рабиня, а чи, може, паж –
У злагоді й довірі априорі.
Щоночі Ти у снах – найліпший гість ! –
Чого ж бо неприкаянно тужити ?
Цей дощик принесе примхливу вість –
То, може, годі мріям ворожити ?
Про те , а чи кохаєш Ти, чи ні ? –
Звільняєш враз від пут змарнілу душу...
Ти завше в серці, в думах - при мені –
Я довіряти серцю , врешті, мушу...
Тож не барись, коханий , і прийди –
Хіба ж то хіть любовію земною ?
В притулок із надій моїх, сюди ,
Щоби і нині, і навік – зі мною !
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Твоим ли Именем – грохочет гром
Иль видятся соблазны и обманы…
Но Ты в открытый мой и ждущий дом
Приди, Иисус, любимый и желанный.
Что в четырёх стенах, – то лишь мираж!
По правде, в мыслях я – лишь на Фаворе,
Твоя рабыня или, может, паж –
В согласье и в доверье априори.
Ты в снах ночных, мой гость, и снова здесь!
Зачем же непрестанно тосковать мне?
Непредсказуема от ливня весть –
Мечтам, быть может, доверяться хватит
И ворожить, Ты любишь или нет? –
От пут освобождаешь душу сладко.
Всегда Ты в сердце, в думах и при мне –
Я сердцу доверять должна, однако…
Так поспеши! Ведь без тебя – беда.
Не похоть! Я – с любовию земною!
В приют надежд моих иди, сюда.
Отныне и навек пребудь со мною.
На аватаре - Автор оригинала