"Розплинуся в тобі і вічно житиму".
Василь Сліпак
Де новесенька оселя козака чекає?
Мати рідна під зірками сина виглядає.
Підставляймо руки сильні попід білі крила...
Чутно, як в мінорній тиші душа голосила.
Голосила безутішна до неба, до Бога.
Відверни убивчу кулю, доля босонога.
Пелюстками білих лілій вистеляєш сходи
від погосту і до раю — вічної свободи.
Віддає землиця сива люблячого сина
з вірним серцем і душею своїй Батьківщині,
добряка і правдолюба, "Міфа"-патріота,
в ком жила велика сила і талант від Бога.
Баритоном надзвичайним доля наділила...
Сотворити МІФ можливо — убити несила!
Розчинився у просторі, у кожній клітині.
Буде жити, жити вічно в рідній Україні.
Таня СВІТЛА
05.2019 р.