Легенда про стокротку
(етруська)
Прекрасна німфа лісова
З коханим пустувала...
Був ліс густий, м'яка трава -
Чого їм бракувало?
От Белідес із Єфігеєм
Сміялись, жартували...
Втікала ніби - він за нею!
Було їм горя мало.
А горе тихо, як змія,
До німфи підповзало...
Старий Вертумн: - А ось і я! -
Ой, Белідес, пропала!
Цей бог Пір Року захотів
Дівчину молоденьку...
Та підкорити поготів
Закохане серденько!
Підслідкував, збив хлопця з ніг,
Та й кинувся ловити!
Але схопити вмить не зміг...
Що ж Белідес робити?
-О, боги, згляньтеся, молю! -
Гукнула раз і другий...
- Старого зовсім не люблю,
Не допустіть наруги! -
Та й зникла з місця, де була...
Немає вже дівиці.
Натомість квіточка мала
Постала у травиці!
Прекрасна й ніжна... І її
Стокроткою назвали.
Було давно це. На землі
Пройшло віків чимало!
18.04.2010г.
- - - - - - - - - - - - - - - - - -
Перевод на русский язык:
Легенда о маргаритке
(этрусская)
Прекрасная нимфа лесная
С любимым шалила...
Был лес густой, мягкая трава,
Чего им не хватало?
Вот Белидес с Ефигеем
Смеялись, шутили...
Убегала будто - он за нею,
Было им и горя мало!
А горе тихо, как змея,
К нимфе подползало...
Старик Вертумн: - А вот и я! -
Ой, Белидес, пропала!
Этот бог Времён Года захотел
Девушку молоденькую...
Но покорить невозможно
Влюблённое сердечко!
Подследил, сбил парня с ног,
Да и бросился ловить!
Но схватить сразу не смог...
Что же Белидес делать?
- О, боги, сжальтесь, молю! -
Воскликнула раз и другой...
- Старика совсем не люблю,
Не допустите поругания! -
Да и исчезла с места, где была...
Нет уже девицы.
Взамен цветочек малый
Встал в травке!
Прекрасный и нежный... И его
Маргариткой назвали.
Было давно это. На земле
Прошло веков немало!