Нове життя починається в той момент, коли людина зустрічається з розпачом і безвихіддю з приводу того, що нічого іншого в неї не буде.
Сталося те, що сталося і досвід не скасуєш. Ти розумієш, що безсила щось змінити. Що люди, підвели та зробили те, що зробили і виправити це неможливо. Реальність така, що стосунки були односторонніми. І, перед важливим вибором ти залишаєшся на самоті. Що саме ТИ повинна подбати про себе, про свої почуття і емоції, розум і здоров`я. Про власні захаращені шафи і скелети в них. Саме тобі це потрібно розібрати і викинути те, що нагадує про минуле. Справжнє життя починається тоді, коли людина погоджується з тим, щоб прийняти бій. Бій з собою, за себе. Витримати, вистояти, зустрітися з реальністю і навести лад. Не зануритися у фантазії, які знеболюють. Не пригнічувати спогади спиртним. А пам`ятати, що біль-це стражник, який волає про небезпеку. Все вгамується, якщо лікувати і біль вщухає при зціленні. Залишаючись чутливим до болю ти йдеш шляхом метелика у перетворенні на інший спосіб життя, але вже з крилами. І ось саме так, на самоті, чутлива і вразлива ТИ приймаєш відповідальність пройти трансформацію, не маючи жодних гарантій на успіх. Прийняти особисті, і, можливо, зовсім не популярні рішення. Зважитися рухатися в своєму напряму розуміючи, що немає іншого вибору. Однак, я не знаю нікого, хто встав на власні ноги, пішов власним шляхом, пройшов через безвихідь, виринув з іншого боку гори і пошкодував би про це.
© О.Долина
"Точка karios"