Усі ми – діти, родом із дитинства,
Всіх цілували мамині вуста.
Яке велике щастя – материнство!
Яка її любов до нас – свята!
У цьому світі можна все зробити:
Перетворити холод на тепло,
Вершини гір найвищі підкорити,
Освоїти найважче ремесло.
Перепливти моря і океани,
Хоча й не мати статусу «моряк»,
Здолати відстань крізь густі тумани,
А от в житті без мами нам – ніяк!
Її ім’я прославлене віршами,
Любов до нас оспівана в піснях.
Бо в світі починається все з мами!
І для дітей весь світ – в її очах!
Як є потреба вмитися сльозами,
Чи серце заспокоїти своє,
Це теж зробити краще біля мами,
Бо в неї ліки від усього є!
А руки мами – ніжні й обережні,
Для пестощів невтомні й молитов.
Є дві любові істинно безмежні:
Це – мамина і Господа Любов!