Будь ласка, тут не треба пустувати:
Печаль тут оселилася і Бiль;
Це - Бикiвнянський лiс.., - його б назвати
Кладовищем, точніш, - на рани сіль...
Тодi от, на початку сорокових,
НКВС як лютував вже ж тут!
Смерть! - І ніяких рішень помилкових,
Ось "ворогів, тих зрадників" статут!
Сотні і сотні польських, он, військових
Й цивільних громадян - поруч, в землі.., -
Ще скільки експедицій пошукових
Тут працюватимуть?! - Поки - в імлі,
Бо скільки ж тих загиблих - невідомо.., -
Шукають рідні поховань вже ж як, -
НКВС усе вчиняв свідомо:
Жах розстрілів, - й горілка та коньяк
У поміч, щоб приспати якось Совість,
Й винищувати твердо ворогів?! -
Ліс биківнянський, - ой, сумна ж та повiсть.., -
Скільки ж релігій тут, скільки ж богів?!
Будь ласка, тут не треба пустувати:
Душi загиблих дивляться згори...
Ці поховання треба вшанувати,
Обов'язково! - Квіти, прапори.., -
На спомин тих жертв сталінських репресій,
Й про що повиннi дбати ж - то живi, -
Ой, в Україні досить вже ж агресій,
Вже ж годі захлинатись у кровi!
(Цирульник Андрiй. -
Пам'яті жертв політичних репресій в Україні присвячено, -
На третю неділю травня припадає вiдзначення цiєї події.)