На этом свете столько ирреального,
но мы отыщем твердую основу
в декабрьском пиве возле кафедрального,
где серый день мурлычет боса-нову.
И оттепель покуда не остынет.
Автобусы приходят и уходят.
И наши кружки - расписная глина,
янтарная колышется в них подать.
Мы молим: "пусть тепла пошлют нам зимы",
как вымерзшие лозы винограда.
Вороны - черные над нами херувимы,
вершат на башне темные обряды.
И тает снег, свалившись наземь с крыши.
Соль и песок растопчут ноги наши.
Теплом в студеные мы кружки дышим
и черные над нами крылья машут.
с украинского перевел А.Пустогаров
Юрій Андрухович – Етюд з воронами
На цьому світі стільки ірреального
шукаємо тверду земну основу
грудневе пиво біля кафедрального
і сірий день мугиче боса-нову
відлига як сльоза над містом лине
автобуси приходять і відходять
і в наших кухлях писаної глини
колишеться гірка бурштинна подать
ми так цього тепла затято прагнули
як вимерзле пагіння винограду
ворони ці маленькі чорні ангели
збирають на фронтоні чорну раду
і тане сніг в якому так намішано
пісок і сіль тяжкі земні мірила
а ми в холодні кухлі тепло дишемо
і дивимось як мають чорні крилаu