Як добре знати, що ти є не чужа,
Якеє то велике щастя, ти - моя!
Є мати я, та є я і донька
І головне, що є любима жінка!
Безмежне щастя чути - донько,
Ще більше і єдине, це - дружино!
І неземне, коли: "О, як ти, мамо?"
Все це дарунок - Бога й неба!
Великою любов є батька й матері,
Кохання лебедине, вірність - шлюбу!,
Та плід великого кохання - діти
І з ними хліб, і радість розділити.
Як добре знати, що ти є не чужа,
То щастя, коли є і не пусті слова!
І очі дорогії, немов безмежні небеса.
Обійми сина і тепла батьківська рука!