З поетичних зошитiв Ольги Романишин

Светлана Груздева
Оргигінал:


Коли він окликає тебе Єленою/чи навіть Афродитою/,
В геометричній прогресії помежи вами зростає напруга...
Лишаючись для зникаючого виду романтиків нерозкритою,
Проте настільною книгою, просиш удесяте: «Будь мені другом!»
Усміхається: знає–бо, про що твої мрії та трикляті мовчанки,
Про що твій іронічний сміх і кому адресуються всі печалі,
Звідки взявся шрамик на лівому передпліччі та нен;висть до ранків,
Намагається прогнозувати для тебе завтра й далеко далі...
Завжди поруч, на відстані телефонного : «Pronto! Не панікуй, мал;!»
До сніданку спішить/здивувати б/ — круасани з каварні навпроти...
Ти сьогодні безстрашна: зізн;єшся вперше, що без нього і не жил;,
Він же мовчки приго;рне й торкнеться вустами: знає напевне хто ти...
© Olha Romanyshyn


Перевод с украинского Светланы Груздевой:



Когда называет тебя Еленою (а может, и Афродитою),
В прогрессии геометрической  растёт напряжение туго…
И ты, оставаясь для исчезающего вида романтиков нераскрытою,
Притом, настольною книгою, просишь опять: «Будь мне другом!»
Усмехается: знает ибо, о чём и мечты, и молчанок  заветы,
О чём иронический смех, кому адресуешь печали,
Откуда шрамик на левом плече и ненависть  к рассветам,
Старается прогнозировать для тебя и завтра, и дали…
Всегда рядом, на расстоянии телефонного: «Скоро! Задержали дела!»
Взять на завтрак спешит (удивить бы!) – круассаны в кофейне напротив…
Ты сегодня бесстрашна, признаться готова впервые: без него не жила,
Он прижмёт только молча, коснувшись губами:  знает, видимо, кто ты…


Картина австрійського художника–сюрреаліста Christian Schloe