Все, що тебе не вбиває - зовсім не робить сильнішим,
Цей біль в тобі відтепер буде жити довіку .
Вже не лякає самотність і більше приваблює тиша ,
Начебто все як завжди, та тепер ти каліка.
Всі почуття зовсім згасли від подиху вітру,
Ззовні звичайна людина , та серце із криги.
Лиш відчуваєш байдужість до всього світу .
Ще один досвід сумний із життєвої книги.
Мучить нестерпна спрага і хочеться пити,
Хочеться пити міцне, щоб всі спогади стерти.
Кажуть - душа не вмирає, та все ж її можуть убити...
Зрада близької людини - страшніша від смерті .