Легенда про айстру
(китайська)
В небі зіроньки сіяли,
Гарні та барвисті...
І на землю поглядали -
Там тумани млисті...
За туманами - травичка
І озерця просинь...
Квітів лиш не видко личка,
Бо надходить осінь.
Пролітає долі вітер,
В травах бешкетує...
Все питає: - Де ви, квіти? -
Бо без них сумує.
Глянув лишень в темне небо -
(Зорі здивувались!)
Бо гукнув: - Оце ж бо треба!
Бач, куди забрались...
То чекайте! - Вітер-вихор
Знявся буревієм,
Чи на щастя, чи на лихо -
До зірок повіяв!
Як зумів він долетіти?
(Не про те розмова...)
Тільки бачить - то не квіти,
Зіронька чудова!
Й не одна, таки чимало...
Та, в оту хвилинку,
Кожна зірка дарувала
Вітрові пилинку!
З того зоряного пилу
Позростали квіти...
Кожен знає айстру милу,
А приніс-бо вітер!
13.04.2010г.
- - - - - - - - - - - - - - -
Перевод на русский язык:
Легенда об астре
(китайская)
В небе звёздочки сияли,
Красивые и разноцветные...
И на землю поглядывали -
Там туманы мглистые...
За туманами - травушка
И озерка просинь...
Цветов лишь не видать личики,
Ведь наступает осень.
Пролетает внизу ветер,
В травах хулиганит...
Всё спрашивает: - Где вы, цветы? -
Ведь без них грустит.
Глянул только в тёмное небо -
(Звёзды удивились!)
Ведь воскликнул: - Это ж надо!
Вишь, куда забрались...
Ну, ждите! - Ветер-вихрь
Поднялся ураганом
На счастье ли, на горе ли,
К звёздам припустил!
Как сумел он долететь?
Не о том разговор...)
Только видит - то не цветы,
Звёздочка чудесная!
И не одна, таки немало...
До в ту минутку
Каждая звезда дарила
Ветру пылинку!
Из той звёздной пыли
Вырастали цветы...
Каждый знает астру милую,
А принёс-то ветер!