Легенда про стокротку
(слов'янська)
Задивилися зорі із неба,
До землі нахилялись низенько...
Та й попадали долі... (Це ж треба!)
Бо Земля була досить близенько.
Покотилися в трави шовкові,
Цілу нічку вони там сіяли...
А травинки пісні колискові
Їм на вушко тихенько співали.
Ще й росою уранці умились
Й від роси до землі приростали...
Замість зірочок квіти з'явились
І стокротками ніжними стали!
Гарна квіточка, зіронька наче,
Пелюстки-промінці розкриває...
Може, котрась до неба і плаче -
Та напевно ніхто вже не знає...
14.10.2010г.
- - - - - - - - - - - - - - - - -
Перевод на русский язык:
Легенда о маргаритке
(славянская)
Засмотрелись звёзды с неба,
К земле наклонялись пониже,
Да и попадали вниз... (Это же надо!)
Ведь земля была довольно близко.
Покатились в травы шёлковые,
Целую ночку они там сияли...
А травинки песни колыбельные
Им на ушко тихонько пели.
Ещё и росою утром умылись
И от росы к земле прирастали...
Вместо звёздочек цветы появились
И маргаритками нежными стали!
Красивый цветок, звёздочка будто,
Лепестки-лучики раскрывает...
Может, которая к небу и плачет -
Но наверняка никто уже не знает...